Знаєте, цьогоріч весна швидко вступає в силу. На дворі середина квітня, а сакура в Ужгороді у всій красі. То ж поки вона цвіте і пахне, ми крутимо педалі, щоб звідати на власні очі цю красу. Маршрут побудумали мальовничим Закарпаттям. Свалява - Перечин - Дубриничі - Ужгород - Мукачево.
Стартуємо, як завжди, "мукачівкою". У Сваляві рихтуємо все в дорогу, заряд бадьорості у фірмовому магазині Тиса навпроти вокзалу. Нічого не подумайте, там дуже добра кава :) І от ми вже на дорозі в сторону Поляни. Відразу відчувається ідеальний стан дороги. Їхати одне задоволення.
Біля санаторію "Сонячне Закарпаття" робимо зупинку для смакування водицею. Гарно там, але дивує велика кількість російськомовних відвідувачів. Попили сірководневої водиці і гайда далі на перевал. Тут вже довелося трошки попотіти, але воно того варте. Хоча саме наперевалі дорога ну дуже нікудишня, то ж треба спускатися обережно.
Дальше тільки вниз до нашого місця ночівлі - с. Дубриничі. Там нас чекала дуже приємна несподіванка. І от вже під кінець дня, за плечима 80 км, втома, але радість на обличчі від того, що ми прибули до місця ночівлі. Зустрічає нас привітна Власта. Зовні звичайна цегляна будівля, старий склад, але вартує переступити поріг.... Тут моєму щастю і подиву не було меж. Дуже колоритний інтерєр, довгі столи, старовинні креденси, гамак :) Словом рай для відпочиваючих велосипедистів. І це тільки перший поверх. На другому компактно обладнані місця для ночівлі, для невибагливих те що треба.
Освоївшись, приступаємо до приготування вечері на вогнищі. Дівчата оперативно приготували все що треба, за мною вогнище і от вечоріє, тишина, повітря просякнуте весняними пахощами, потріскує вогонь, в горнятку смачна кава, дві красуні поряд.... То треба бачити. Після гарної робити за день це було ідеальне завершення! Повечерявши йдемо лягати, як би тут гарно не було, але завтра ще крутити педалі до тої сакури.
Ранок не менш затишніший. Швидко розігріваємо поживу, пакуємось і гайда в дорогу. Вертаємось до Перечина і далі пряма дорога на Ужгород.
В місті швиденько знаходимо вуличку із найбільшою кількістю сакури, знимки... і гайда куштувати бограч. Надбережна кишить туристами, купу всілякої здоби. Кожен знайде щось своє.
А час нас піджимає, тре рухатися далі, так як наша електричка відправляється із Мукачева. Але наша спритність увінчалась успіхом, тож ми ще маємо час на філіжанку кави у центрі Мукачева. Я в цьому місті перший раз і воно мені запахло своєю колоритністю, треба сюди повернутися якось на довше.
А далі знову вокзал, білети, електричка, дорога додому, нові знайомства і думки про нові мандри.
Пі.Сі. Скажу чесно фото вийшли на диво яскраві та емоційні, сам не очікував. Думаю то все дівчата, в житті вони ще кращі. Фото ТУТ
Ну і слайдшоу на згадку
Немає коментарів:
Дописати коментар