Сидіти дома, коли за вікно аж 4 дні вихідних, то не про нас. Але цього разу обставини склались інакше. Неділя була робочим днем, а в гори вдалося вирватись тільки в останній день вихідних - міжнародний жіночий день. І як показує склад нашої команди - 3 дівчини і я, своє свято жіночки вирішили відсвяткувати по особливому. Спочатку думали відвідати місця де ще не наші ноги не ходили, але виявилось що електричка там не зупиняється, то ж вирішили їхати на Боржаву, правда був остарх відносно погоди за перевалом. Але ще на підїзді наші страхи розвіялись :)
Вершини хребта були затягнуті хмарами, але сонечко пригрівало вже по весняному. Початок підйому, багато болота, але пахне весною. Перекусивши йдемо далі. Місцями дорогу привалило деревами, то ж доводиться пробиратися крізь ці завали. До речі темпи вирубки тутешніх лісів вражають, з кожним роком все більше і більше "голих" схилів.
Зайшовши в ліс дорога стала більш придатною до ходьби і можна сміло сходити з обочини ) Дальше по маршруту повноводне джерело, ну весна ж як не як )))
Вийшовши за межу лісу нам на зустріч прямує чудо техніки, з початку я подумав що то так возять припаси на метеостанцію, але коли ця гусенична колісниця, за якийсь час, вдруге вискочила на хребет ми зрозуміли що то довозять речі з комерційного походу. Адже піднімаючись до сироварні ми зустріли групу людей, які спускалися, від них ми дізнались що вони ночували на хребті 2 ночі і протягом цього часу лив дощ. То ж думаю емоцій в них надто багато, але то їхнє.
Ми ж піднявшись до руїн, чепуримося і робимо перші весняні фото в горах.
Гарну роботу треба відсвяткувати, то ж спускаємось трошки нижче, палимо вогнище і приступаємо до трапези. Набравшись сил нас чекає зворотня дорога. Сил всі набрались дуже багато, бо вниз летіли наче кулі )))
Спускаючись вирішили перевірити нові стежки. Тут і в хащі залізли, було цікаво але весело. Дорогою назад місцевий чолов'яга показав нам менш болотисту дорогу і ми притримуючись маркування дійшли до вокзалу. До речі маркування відновлене, що потішило і для когось може стати в пригоді.
В підсумку 15 км разом, домів всі їхали втомлені, але щасливі від хорошого прийому чергової порції гарних емоцій і свіжого гірського повітря.
Немає коментарів:
Дописати коментар